Історія кафедри

Кафедра інфекційних хвороб БДМУ (в 1944-1997 рр. – Чернівецький медичний інститут) заснована восени 1945 року на базі інфекційного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні з ліжковим фондом 140 місць. Засновником та організатором кафедри був доцент С.І. Фланчик, однак на цій посаді він працював лише до кінця року (1947-1969 рр. – зав. кафедри Харківського інституту вдосконалення лікарів).

У 1946 році виконуючим обов’язки завідувача кафедри призначений лікар М.Д. Пекарський, який у 1947 р. захистив кандидатську дисертацію і очолював кафедру до 1952 року (потім переїхав у Росію).


М.Д. Пекарський – зав. кафедри (1946-1952 рр.)


У цей час на кафедрі працювали доцент Д.С. Ловля (перший директор Чернівецького медінституту), П.Л. Смотрицька, С.І. Вахловська, П.М. Гудзенко, Г.У. Беспала, А.Б. Шабаліна, Ю.Ю. Косовський, З.В. Петрова.



Доцент Д.С. Ловля – перший директор Чернівецького медінституту

У 1952-53 навчальному році тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри доцент Б.Б. Роднянський – терапевт за фахом. За 1945-53 роки на кафедрі була виконана лише одна кандидатська дисертація (М.Д. Пекарський –“Епідеміологія та клініка туляремії”, 1947).
У 1952-1962 рр. очолювала кафедру і одночасно була заступником директора з навчально-наукової роботи, заслужений діяч науки і техніки України професор Сокол Олександра Семенівна. В цей період призупинилася плинність кадрів, співробітники кафеди почали цілеспрямовано займатися вивченням найбільш актуальних на той час інфекційних захворювань у Північній Буковині. Були вивчені епідеміологія і клініка буковинської геморагічної гарячки (Ю.Ю. Косовський, 1955), особливості діагностики та ефективність лікування спорадичних випадків висипного тифу, використання синтоміцину і левоміцетину при тифо-паратифозних захворюваннях (О.С. Сокол, Ю.Ю. Косовський, Г.У. Беспала).



Проф. О.С. Сокол – зав. кафедри (1953-1962 рр.)

Особливу увагу кафедра приділяла вивченню перебігу широко розповсюдженого на той час туберкульозного менінгіту в дітей, у тому числі в сполученні з аскаридозом, кором (О.А. Жуковська), хворобою Боткіна (В.П. Ліпковський), ролі гельмінтів та патогенних найпростіших у виникненні кишкових захворювань (М.С.Заболотний), патогенетичній терапії правця (О.С. Сокол) та ін. Кафедра була ініціатором і організатором проведення суцільної дегельмінтизації сільського населення в деяких районах Чернівецької області. Разом з санітарно-епідеміологічною службою колектив кафедри зробив суттєвий внесок у зниження захворюваності населення на висипний тиф, дифтерію, гострі кишкові інфекції. Наукові дослідження цього періоду були узагальнені в трьох кандидатських дисертаціях (Ю.Ю. Косовський, О.А. Жуковська, М.С. Заболотний).

З 1962 по 1968 р. кафедрою завідував професор В.П. Ліпковський (одночасно він був проректором з наукової роботи в Чернівецькому медінституті). Напрям його наукових досліджень – клініко-інструментальна оцінка стану серцево-судинної системи при різних інфекційних захворюваннях (черевному тифі, харчових токсикоінфекціях, вірусному гепатиті). Разом з тим він вивчав особливості перебігу вірусного гепатиту у дітей на фоні туберкульозу, дифтерії носа та інших рідкісних її локалізацій, панкреатиту та орхіту при епідемічному паротиті та ін.
Під керівництвом В.П. Ліпковського вивчалися вміст електролітів у сироватці крові хворих на хворобу Боткіна (Е.О. Горошнікова), вплив гемоін’єкцій (Р.С. Лисенко), антицитотоксичної сироватки (М.І. Шутак), глютамінової кислоти і аргініну (М.С. Шкварюк), пантотенату кальцію і пирідоксину (А.Г. Трефаненко) на перебіг вірусного гепатиту. Були продовжені дослідження стану серцево-судинної системи у хворих з цією патологією за допомогою полікардіографії та реографії печінки (А.М. Сокол).


Проф. В.П. Ліпковський – зав. кафедри (1962-1968 рр.)

Кафедрою була започаткована планова вакцинація дитячого населення Чернівецької області проти кору вакциною ЕШЧ АМН СРСР (І.М. Хилько).
Перераховані дослідження були оформлені як кандидатські дисертації. Всі були успішно захищені. В зв’язку з обранням професора В.П. Ліпковського завідувачем кафедри Одеського медінституту в 1968-69 навчальному році обов’язки завідувача кафедри виконував доцент Ю.Ю. Косовський.



Доцент Ю. Ю. Косовський – в.о. зав. кафедри (1968-1969 рр.)

Протягом 1969-1979 рр. завідувачем кафедри була А.М. Михайлова. Наукові інтереси проф. А.М. Михайлової були спрямовані на вивчення уражень центральної і вегетативної нервової систем при інфекційній патології.



Проф. А.М. Михайлова – зав. кафедри (1969-1979 рр.)

Під її керівництвом продовжувалося вивчення змін серцево-судинної системи при вірусних гепатитах (Г.А. Носова, Г.П. Коровін), при грипі та інших ГРЗ (Я.В. Венгловська) та вивчення активності дисахаридаз при гострих кишкових захворюваннях (Н.А. Богачик).
З 1979 по 2006 рік завідувачем кафедри працював заслужений лікар України, к.мед.н., професор А.М. Сокол (з 1985 по 2001 р. він одночасно був проректором з навчальної роботи БДМА).



Проф. А.М. Сокол – зав. кафедри (1985-2001 рр.)

Наукові дослідження кафедри в цей період були присвячені вивченню халатоутворювальної функції печінки у тих, які перенесли вірусні гепатити А і В (Л.Б. Павлович), особливості перебігу вірусних гепатитів у вагітних при наявності анемії, вплив носійства HbsAg на виношування вагітності (Г.А. Носова), стану оксидно-відновних процесів у хворих на вірусні гепатити та корекція порушень за допомогою фітопрепаратів (арніки гірської, солодцю голого, перстачу прямостоячого) – О.В. Мироник.

У період підйому захворюваності проводилося поглиблене вивчення стану серцево-судинної системи у хворих на дифтерію та при інших гострих інфекційних захворюваннях з ураженням ротоглотки (В.Д. Москалюк). Завершені роботи з вивчення мікробіоценозу товстої кишки у хворих на вірусний гепатит А та вплив на видовий стан мікрофлори й імунологічні показники біфіформу та біоспорину (Т.Я. Саєнко) та розповсюдженості носійства HbsAg у жінок репродуктивного віку та його вплив на вагітність і пологи (Ю.О. Рандюк).

У 2007 році доцент В.Д. Москалюк захистив докторську дисертацію на тему «Клініко-патогенетичне обґрунтування аерозольної інтерферонотерапії при гострих респіраторних вірусних інфекціях». Було розроблено та впроваджено в практичну медицину аерозольну інтерферонотерапію грипу та інших ГРВІ. Запропоновано використання в терапії грипу А та В, аденовірусної, респіраторно-синцитіальної інфекцій, ГРВІ невстановленої етіології противірусного та імунотропного препарату лаферону окремо та в поєднанні з протефлазидом, що дозволило досягти швидкого регресу клінічних симптомів, суттєво покращити показники клітинної ланки імунітету, ЕКГ-зміни, знизити ендогенну інтоксикацію організму. Було визначено оптимальну дозу, спосіб застосування, кратність проведення аерозольної інтерферонотерапії, окремо та в поєднанні з протефлазидом чи НВЧ-терапією. А також була доведена їх ефективність, доступність, економічність, що за відсутності побічних реакцій і визначило перспективу їх широкого застосування у хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції з метою підвищення ефективності лікування, скорочення тривалості клінічного перебігу хвороби, зменшення тяжкості і частоти ускладнень. За матеріалами дисертації Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи Міністерства охорони здоров’я України було видано методичні рекомендації «Лікування хворих на грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції», 2 інформаційні листи «Аерозольне застосування препарату «Лаферон» у комплексному лікуванні хворих на грип та інші ГРВІ» і «Застосування протефлазиду у комплексному лікуванні хворих на грип та інші ГРВІ». З лютого 2008 року В.Д. Москалюк очолив курс інфекційних хвороб, а з вересня – кафедру інфекційних хвороб та епідеміології. Того ж року став головою товариства інфекціоністів Чернівецької області. З 2010 року професор В.Д. Москалюк – декан медичного факультету №1, також є членом спеціалізованої вченої ради при ДВНЗ України «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського».


Проф. В.Д. Москалюк – зав кафедри з 2008 року

Професором Москалюком В.Д. було підготовлено три магістри та п’ять кандидатів наук. Основним напрямком наукової роботи кафедри стала «Оптимізація діагностики та лікування найбільш поширених вірусних та бактеріальних інфекцій». Зокрема, М.Ю. Бессараб продовжила вивчення ефективності аерозольного застосування інтерферону альфа-2b при парагрипі, респіраторно-синцитіальній та аденовірусній інфекціях. Асистент Г.П. Марусик у 2009 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Мікробіоценоз порожнини товстої кишки у хворих на ангіни». Асистент
О.І. Голяр у 2014 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Зміни мікрофлори кишечника під впливом антибіотиків широкого спектру дії та корекція спричинених ними порушень».

Подальші наукові дослідження учнів професора стосувались пошуку надійних прогностичних маркерів прогресування ВІЛ-інфекції та їх зв’язку з клінічними проявами недуги, наявністю опортуністичних інфекцій, ефективністю антиретровірусної терапії тощо. Так, під керівництвом В.Д. Москалюка були виконані та захищені дисертаційні роботи, автори яких отримали науковий ступінь кандидата наук: С.Р. Меленко «Ендотеліальна дисфункція та кріопатії у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД», І.В. Баланюк «Клініко-мікробіологічна оцінка порушень біоценозу товстої кишки при ВІЛ-інфекції/СНІДі та оптимізація лікування», Х.І. Возна «Клініко-патогенетичне значення змін функціонального стану серцево-судинної системи та ендотелію при ВІЛ-інфекції/СНІДі», М.О. Соколенко «Клініко-імунологічні особливості ВІЛ-асоційованої герпетичної інфекції та оптимізація лікування». Ще три кандидатські дисертації з названого напрямку виконуються. М.О. Андрущак працює над темою «Клініко-патогенетична оцінка ВІЛ-асоційованих захворювань нирок та удосконалення їх лікування», Т.Р. Колотило «Клініко-патогенетична оцінка асоційованих форм ВІЛ-інфекції з туберкульозом» та І.В. Рудан «Гепатити В і С на тлі ВІЛ-інфекції: сучасні епідеміологічні та клініко-патогенетичні особливості, лікування і наслідки».

Тож можна сказати, що професор В.Д. Москалюк є фундатором сучасної наукової школи, у центрі уваги якої перебуває широке коло питань щодо клініко-патогенетичних аспектів діагностики та лікування ВІЛ-інфекції.





У період з 2009 по 2011 рр. співробітники кафедри (проф. В.Д. Москалюк, доц. В.Д. Сорохан) проводили клінічні випробування фармпрепаратів: «Трьохфазне рандомізоване дослідження оцінки ефективності та безпеки перамівіру для внутрішньовенного застосування в порівнянні з стандартною терапією у дорослих та підлітків, які госпіталізовані з приводу грипу».

Впродовж 2011 – 2013 р. проф. В.Д. Москалюк, доц. В.Д. Сорохан, доц. С.Р. Меленко, ас. І.В. Баланюк виконували НДР за кошти державного бюджету: «Ендотеліальна дисфункція та кріопатії у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, методи медикаментозної корекції».

Колектив кафедри й надалі активно працює на науковій ниві, свідченням того є велика кількість публікацій у вітчизняних та закордонних фахових виданнях, а також статей у журналах, що входять до найпрестижніших науково-метричних баз, таких як SCOPUS та WEB OF SCIENCE. За останні роки видані монографії, деклараційні патенти на винаходи, інформаційні листи, раціоналізаторські пропозиції та методичні рекомендації, що впроваджені у практику охорони здоров’я.

З 1947 р. на кафедрі постійно функціонує студентський науковий гурток, члени якого не лише займаються науковими дослідженнями та виступають з доповідями на конференціях, але й підвищують свої знання з інфектології та епідеміології шляхом участі в вечірніх обходах і клінічних розборах. Серед гуртківців є переможці Всеукраїнських олімпіад з інфекційних хвороб та конкурсів студентських наукових робіт.





Кафедра постійно вдосконалює організацію навчального процесу та навчально-методичну роботу.

Навчання студентів на кафедрі розпочалося в тяжких умовах: не було навчальних кімнат, таблиць, іншої наочності, методичних розробок, підручників, в умовах широкого розповсюдження таких захворювань як епідемічний висипний та поворотний тифи, дифтерія, геморагічні гарячки, туляремія, кір, скарлатина, гострі кишкові інфекції та ін. Певною мірою питання забезпечення практичної підготовки майбутніх лікарів компенсувалося їх безпосередньою роботою з хворими. Як бази навчання використовувалися, крім інфекційного відділення, міська дезінфекційна станція, міська СЕС, пастерівський пункт. Студенти залучалися до безпосередньої роботи з ліквідації вогнищ епідемічних захворювань, проводили подвірні обходи з метою санітарно-гігієнічної оцінки водозабезпечення та інших показників побутових умов населення. З часу організації КІЗ (60-і роки) окремі заняття проводились на їх базі в поліклініках.

З часом матеріальна база навчального процесу змінювалась. Силами співробітників був створений набір музейних препаратів з гельмінтології, протозоології, фотографії демонстративних випадків захворювань, які ставали екзотичними (сибірка, туляремія). Кафедра забезпечувалася таблицями за різними темами, які виготовлялися централізовано. Наприкінці 60-х років були одержані деякі навчальні кінофільми. Два кінофільми («Менінгококова інфекція» та «Правець») були виготовлені за допомогою фахівців обласної телестудії. Цікаво проходили заняття з військової епідеміології в імпровізованому осередку бактеріологічного ураження, де студенти працювали в протичумних костюмах, проводили забір матеріалу для доставки в лабораторію. При цьому використовувалися спеціальні укладки, виготовлені співробітниками кафедри.

Співробітники кафедри постійно працювали над удосконаленням методичних матеріалів до практичних занять, брали участь у підготовці перших збірників методичних розробок, які були видані в Києві і якими користувались усі кафедри України (1979, 1999).

У 1989 р. разом з кафедрою інфекційних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця та Тернопільської медакадемії кафедра підготовила методичні рекомендації для студентів медичного факультету із самостійного вивчення клініки інфекційних хвороб (російською мовою) за редакцією професора О.С. Сокол. У 1992 р. ці рекомендації були видані українською мовою. В наступні роки колективом кафедри були видані ще три методичних рекомендації та чотири навчальних посібники.

Професор А.М. Сокол, доцент І.М. Хилько, асистенти О.М. Давиденко та Г.А. Носова були співавторами навчального посібника «Автоматизована комп’ютерна атестаційна система для лікарів-інтернів із спеціальності «терапія» (за редакцією професора М.Ю. Коломойця та професора К.М. Амосової, 1998), який рекомендований ЦМК з вищої медичної освіти МОЗ України як національна атестаційна комп’ютерна програма для заключної атестації лікарів-інтернів на присвоєння звання «лікар-спеціаліст із цієї спеціальності. Кафедра систематично працює над створенням тестових завдань для МЛІ за програмою «Крок-2», «Крок-3».

Щороку силами кафедри видаються навчальні посібники, в тому числі англійською мовою, для кращого засвоєння матеріалу студентами. Професор В.Д. Москалюк також є співавтором 3 національних підручників.

Враховуючи особливості сучасного періоду в організації практичних занять зі студентами (зменшення контингенту хворих, їх «віддалення» від студентів та вузький практицизм останніх у поглядах на майбутню діяльність), співробітники кафедри особливу увагу приділяють їх практичній підготовці з інфекційних хвороб та епідеміології. З цією метою щоденно проводиться детальний аналіз чергувань студентів 6 курсу в приймальному відділенні стаціонару в позанавчальний час з особливим акцентом на вміння обґрунтувати діагноз, призначити раціональний обсяг обстежень та відповідне лікування. На практичних заняттях зі студентами 6 курсу широко використовуються рисунки і схеми з застосуванням мнемонічних прийомів (ініціатором їх використання була професор Л.І. Богачик, м. Тернопіль).


Зустріч колективу кафедри Чернівецького медичного інституту з проф. Л.І. Богачик, зав. кафедри інфекційних хвороб Тернопільського медичного інституту, 1980 р.

Викладачі кафедри в усі періоди їх діяльності тісно співпрацювали з органами охорони здоров’я. Це стосується як наукової, лікувальної, консультативної роботи, так і санітарно-освітньої роботи серед населення. У залежності від ситуації характер лікувально-консультативної роботи змінювався. Так, у повоєнні роки (1945-1955) окремі співробітники кафедри (Ю.Ю. Косовський, О.А. Жуковська, Г.У. Беспала) входили до складу протиепідемічних бригад з ліквідації епідемічних спалахів паразитарних та черевного тифів, малярії, туляремії, поліомієліту, геморагічної гарячки, харчових токсикоінфекцій. При безпосередній участі кафедри створювалися кабінети інфекційних захворювань (КІЗ) у м. Чернівці та районних поліклініках. До становлення реанімаційної служби окремим співробітникам (Ю.Ю. Косовський) разом з отоларингологом доводилось цілодобово перебувати в інфекційному відділенні з метою надання невідкладної допомоги хворим на дифтерію гортані (інтубація трахеї).

Ряд викладачів кафедри були у закордонних відрядженнях з метою надання медичної допомоги населенню, а також допомоги в підготовці кадрів. Так, В.П. Ліпковський в 1961-1962 рр. працював у Сомалі, М.С. Заболотний – у Йєменській Арабській республіці (1965-1967), М.С. Шкварюк – у республіці Чад (1969-1970), А.Г. Трефаненко – в Гвінейській республіці (1971-1974) та в Таджикистані (1988). Набутий досвід викладачі використовували в навчальному процесі та лікувальній роботі.

Крім консультативної роботи в стаціонарі, співробітники кафедри систематично чергували по відділенню санітарної авіації для забезпечення ургентної допомоги хворим у Чернівецькій області. Ця практика продовжується і зараз. Для проведення консультативної роботи у відділеннях обласної клінічної лікарні та ін. лікарнях м. Чернівці, а також у районах області викладачі кафедри закріплені за конкретними відділеннями, лікувальними закладами і районами.

Варто відмітити, що англомовні співробітники кафедри проводять курацію пацієнтів-іноземців в інфекційному стаціонарі Обласної клінічної лікарні (доц. В.Д. Сорохан, А.С. Сидорчук, О.І. Голяр, ас. Х.І. Возна, М.О. Андрущак, І.В. Баланюк, М.О. Соколенко, І.В. Рудан та Т.Р. Колотило), а також надають амбулаторну консультативну допомогу громадянам інших держав у Медичному консультативному центрі БДМУ (доц. В.Д. Сорохан, А.С. Сидорчук, ас. Х.І. Возна, М.О. Андрущак, Т.Р. Колотило).

Співробітники кафедри систематично знайомлять практичних лікарів з новими досягненнями медичної науки на конференціях, семінарах та засіданнях обласного наукового товариства інфекціоністів, оперативно реагують на зміни епідеміологічної ситуації в місті, області та в Україні в цілому, виступаючи на семінарах, нарадах, на сторінках місцевих газет, телебаченні.

У жовтні 2018 року успішно відбулася щорічна традиційна осіння конференція Всеукраїнської асоціації інфекціоністів на тему: «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», яка зібрала провідних фахівців галузі. Організатором форуму, окрім асоціації інфекціоністів, виступила й частина кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету на чолі з доктором медичних наук, професором В.Д. Москалюком.


Зараз на кафедрі працює 19 науково-педагогічних працівників, у тому числі досвідчені лікарі вищої категорії Н.А. Богачик, Я.В. Венгловська, А.М. Сокол, а також доценти з багаторічним педагогічним досвідом, лікарі першої та вищої категорії: Ю.О. Рандюк, О.В. Мироник, О.М. Давиденко, В.Д. Сорохан, А.С.Сидорчук, С.Р. Меленко, О.І. Голяр та молоді асистенти М.Ю. Бессараб, І.В. Баланюк, М.О. Соколенко, Х.І. Возна, М.О. Андрущак, І.В. Рудан, Ю.І. Бойко, Т.Р. Колотило.

З 2011 року на кафедрі працює старшим лаборантом С.С.Кривецька. Такий «симбіоз» створює перспективу успішної діяльності кафедри на майбутнє.